45° 42.3833 'N , 13° 42.9498 'E 45.70639N, 13.71583E 45°42'23.00″N, 13°42′56.99″E
6 матеріалів по 1 об'єкту, 56 фотографій
Посилання від досвідчених
Ви можете стежити за всіма новими публікаціями по будь-якій країні чи місту за допомогою стрічок матеріалів у своїй особистій сторінці, а також за допомогою RSS-підписки. Докладніше
- у Моїх стрічках
Скористайтеся цим кодом, щоб вставити посилання на цей напрямок у текст подорожі, поради, записи блогу або повідомлення форуму на Турбіні. Докладніше
Додайте користувачадрузі, якщо ви хочете стежити за його новими матеріалами, статусами та повідомленнями на форумах. Якщо ж ви просто хочете зберегти дані користувача, щоб не шукати його наново в майбутньому - додайте його в своїконтакти.
Другий день у Трієсті ми вирішили присвятити огляду замку Мірамарі. Замок, збудований у середньовічному шотландському стилі, розташований на захід від Трієста, у бухті Гриньяно. Назва замку перекладається як «дивиться в море» - і він дійсно дивиться в море з мальовничої скелі, що виступає в Трієстську затоку.
Виписавшись з готелю вранці, ми зібрали рюкзаки і висунулися в бік вже знайомої Piazza dell'Unità. У Трієсті, до речі, є Великий канал – у цьому місці місто чимось трохи нагадує Пітер. Канал був побудований для зручності доставки вантажів із порту до центру Трієста, а здається, що був тут завжди.
На набережній ми, звичайно ж, знову прогулялися молом – там хоч трохи віяло морською прохолодою. З п'яцци нас забрали Настя з Полом, ми завантажили в багажник свої рюкзаки, і поїхали у бік замку, де Пол залишив нас гуляти, а сам поїхав у своїх квартирно-ремонтних справах.
Замок Мірамарі був побудований дляМаксиміліана Австрійського, імператора Мексики, та його дружини Карлотти, дочки бельгійського короля Леопольда. Максиміліан, який привозив із далеких країн екзотичні рослини, створив у своєму парку велику колекцію, якою можна милуватися і до цього дня в розкішному парку, що оточує замок Мірамарі.
Раніше парк Мірамаре також прикрашали єгипетські експонати, один з яких - сфінкс - зберігся біля пристані, а решту розтягли по різних європейських музеях.
Море біля замку найчистіше! Купатися тут просто так не можна, зате організують групи сноркелінга на околицях замку – щось, мабуть, цікаве їсти під водою! Риби точно багато - її видно навіть не занурюючись!
Замок Мірамаре – місце воістину дуже романтичне. Можна оглянути покої Максиміліана та Карлотти, але ми всередину не заходили, погуляли довкола.
А ще ми виявили на території парку Мірамарі щось подібне до тропічного саду (не пам'ятаю, як точно називався) і пішли туди. Першим нам зустрівся птахів – не знаю, хто такий, але спочатку був дуже сором'язливим :))) Однак, скоса поглядав на нас!
А потім, мабуть, освоївся, і давай показувати себе у всій красі:))))))
Потім ми потрапили до невеликого приміщення, де живуть найменші пташки на нашій планеті – колібрі. Причому, живуть вони не в клітинах, а літають серед відвідувачів. Правда пташки дуже обережні, особливо близько не підлітають, та й гасають дуже швидко, складно зловити їх в об'єктиві фотоапарата!
Зате можна подивитися на їхні крихітні гнізда і спокійно сфотографувати ще крихітні яйця, які поки що не вміють літати, тому із задоволенням позують усім охочим :))))
В одному з пташиних павільйонів, піднявши голови вгору, ми виявили кажанів! Висять собі, нікого не чіпають, але оскалу них настільки неприємний, що від одного погляду стає не по собі!
Крім крихт-колібрі там було багато різних птахів - наприклад, балакучі папуги. Ще був помічений птах з дуже довгою мовою – дівчатка влаштували їй цілу фотосесію :))))
Вдосталь нагулявшись по прилеглій території замку Мірамарі, ми вирушили назад у бік Трієста. Спочатку йшли вздовж мальовничого узбережжя, натикаючись на затишні куточки, де зустрічалися то чорні баклани, що сиділи на скелі, то товсті качки, що ліниво сплять на березі, і всяка інша живність.
Певний час ми йшли вздовж набережної, заглядаючи по дорозі в кафешки, щоб відпочити від спеки і вгамувати спрагу, що постійно мучила, а потім доїхали автобусом до центру Трієста і трохи прогулялися його просторими вулицями, знову ж таки роблячи зупинки чи не в кожній кафешці, щоб освіжитися. Спека стояла нестерпна!
Настя показала нам свої улюблені вулички в Трієсті, але було настільки спекотно, що розплавлений на сонці мозок насилу вловлював інформацію про те, наприклад, що зазвичай на цих вуличках блукають приголомшливі кішки, але сьогодні їх чомусь немає (ще б пак! така спека) !). Я вже не могла навіть фотографувати, за що зазвичай докоряю собі після поїздок, але сил не було зовсім! А тут уже й Пол настиг за нами, і ми знову поїхали на міський пляж – освіжатися в синьому-синьому морі і валятися овочом останній годинник, бо вже скоро нам треба було прощатися з Настею та Полом і їхати далі. А далі на нас чекала Віченця!
👁 Готель як завжди бронюємо на букінгу? На світі не тільки Букінг існує (🙈 за кінський відсоток з готелів - платимо ми!) я давно практикую Румгуру, реально вигідніше 💰 Букінгу.
👁 Знаєш Тріпстер?🐒 це еволюція міських екскурсій. Віп-гід - городянин, покаже найнезвичайніші місця і розповість міські легенди, пробував, це вогонь! Ціни від 600 грн. - точно потішать 🤑
👁 Луший поисковик Рунета - Яндекс почав продавати авіа авіа-квитки! 🤷