

Технологія виготовлення таких вуликів дуже проста (рис.). Насамперед з горбиля збивають майданчик, який стає підставою вулика, і на ньому формують дно і весь вулик. Потім зі струганого теса виготовляють ящик-шаблон для формування стінок вулика. Його зовнішні розміри повинні повністю відповідати внутрішнім розмірам стандартного вулика (450 х 450 х ЗЗ0 мм).

Товщина стінок вулика довільна і може досягати 6-8 см і більше. Її обмежують лише розміри майданчика-основи. Ящик-шаблон встановлюють на готове глиняне дно та пошарово обмазують глиною. (Щоб шаблон не прилипав до неї, його змащують олією.) Не чекаючи повного затвердіння глини, шаблон обережно витягають із глиняного корпусу.
Помічені дефекти усувають. Після просушування тріщини танерівності затирають глиною, в яку додають рідке скло. Після висихання глиняний вулик промазують зсередини та зовні концентрованим розчином силікату натрію. Це робить його більш міцним, водостійким, гладким і т.д.
Звісно такі вулики важкі й нетранспортабельні, але мають свої переваги: їх не продуває вітер, вони не перегріваються на сонці, пожежобезпечні, не гниють, а головне — дуже дешеві.