Наказ про премію за підсумками року - зразок затверджується роботодавцем (форми Т-11, Т-11а). Проте роботодавець має право розробити свою форму наказу та затвердити бланк документа. Докладніше про це розповімо у статті.

Наказ на премію за підсумками року

Іншими словами, роботодавець може вибрати один із 2 варіантів:

  • скористатися уніфікованою формою Т-11 чи Т-11а;
  • розробити зразок документа у створенні.

Незалежно від того, якийнаказ про виплату премії за підсумками року буде виданий роботодавцем, у ньому мають бути такі елементи:

  • Ф. І. О. службовця;
  • місце його роботи (відділ, цех тощо) і посада;
  • мотив заохочення;
  • сума премії;
  • основу призначення.

премії

Роботодавцю немає сенсу видавати окремі накази про призначення річної премії кожного службовця; логічніше оформити один на всіх. Для цього і використовується форма Т-11а.

Незважаючи на те, що наказ має бути підписаний керівником організації, з цього правила є виняток. Якщо йдеться про директора товариства, то премію йому призначає лише власник підприємства (зазвичай колегіальний орган управління). Самостійно призначити собі грошову винагороду директор має право, тільки коли він є одноосібним виконавчим органом організації.

Зразок наказу про преміювання працівників за підсумками року

ВАТ «Літера Плюс»

Про нарахування премії за підсумками 2016 року

Із наказом ознайомлені: Богоудов Л. Г.

Співробітники ВАТ «Літера-Плюс»...

Наказ про преміювання за підсумками року: на що ще слід звернутиувага?

Досить часто зустрічається ситуація, коли співробітник звільняється незадовго до закінчення календарного року і, дізнавшись про те, що його колишнім колегам за результатами діяльності за попередній рік нараховується річна премія, він вирішує, що оскільки він відпрацював більшу частину пори року, то має право претендувати на заохочення у вигляді грошових виплат, та звертається до суду.

працівникові

Для того, щоб знизити розмір премії, наприклад, у зв'язку з невиробленням працівником часу роботи, потрібно внести відповідне формулювання до положення про преміювання, наприклад, таким чином:

«Премію співробітникам може бути нараховано лише за фактично відпрацьований час.

У фактично відпрацьований час не включаються такі періоди:

  • відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • відпустка по догляду за дитиною;
  • основна або додаткова відпустка тощо».

З наказом про преміювання працівника має бути ознайомлено під розписку. На руки службовця 2-й екземпляр документа видаватися не повинен. Якщо громадянин відмовляється від підпису, то про це складається акт у присутності комісії, де фіксується відмова. Однак це не може бути підставою для скасування премії.

Якщо відмова викликана суперечками щодо розміру премії, то їх можна врегулювати через переговори з керівником підприємства. Зазвичай, розміри премій встановлюються у локальному акті організації чи трудовому договорі службовця. Тому якщо розмір заохочення не нижчий за мінімальний кордон, то права працівника не порушуються, а якщо нижчий, то громадянин має право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Отже, у статті наведено зразок наказу про преміювання працівника, який може бути використаний у будь-якій організаціїчерез його універсальність. Нагадаємо, що бланки наказу про преміювання (№ Т-11, Т-11а) містяться у постанові Держкомстату України № 1.