Поняття про висновок за аналогією. Види висновків за аналогією
Розумова за аналогією-це міркування, в якому робиться висновок про наявність певної ознаки у предмета, який досліджується, на підставі його подібності в істотних рисах з іншим предметом.
♦ Як приклад наведемо уривок із книги Ф.А. Хайєка«Право,
«Так само, як людина, яка збирається вирушити в похід, бере з собою складаного ножанедля якогось конкретного передбаченого застосування, а як знаряддя на випадок будь-яких можливих не сподівань чи складних ситуацій, так і правила поведінки , розроблені групою,єне засобами для відомих конкретних цілей, а пристосуваннями до типів ситуацій, які, згідно з нашим досвідом, зновуізнову повторюються у світі того типу, що в ньому ми живемо . Подібно до знання, що спонукає людину взяти з собою складаного ножа, знання, втілене в правилах, - це знання певних загальних ознак навколишнього середовища, а не окремих фактів. Інакше висловлюючись, належні правила поведінки виводяться не з точного знання конкретних подій, які можуть статися з нами; скоріше вони є пристосуванням, полягає в правилах, які ми розробили і дотримання яких ми зазвичай не здатні належним чином обґрунтувати». 1
За характером ознаки, що переноситься,розумні висновки за аналогієюділяться на два види:
Аналогія властивостей-це висновок, у якому об'єктом уподібнювання є два схожі предмети, а ознакою, що переноситься, - властивості цих предметів.
♦ Прикладом такої аналогії може бути обґрунтування політичними діячами України ідеї встановлення Брестського світу у 1918 р. Вони посилалися на схожуісторичну ситуацію на початку XIX ст., коли німці самі були змушені у 1807 р. підписати кабальний договір з Наполеоном (Тільзитський світ), а потім через 6-7 років, зібравшись із силами, дійшли свого звільнення. Аналогічний вихід було запропоновано і для України 1918 року.
Аналогія відносин-це висновок, у якому об'єктом уподібнювання єсхожівідносини між предметами, а переносною ознакою-властивості цих відносин.
♦ Розглянемо приклад. Суб'єктиА, Б, С, Дзнаходяться між собою в таких відносинах:
1.Ає батьком неповнолітнього синаБ.
2. З дідусем та єдиним родичем неповнолітнього онукаД.
3. Відомо, що у разі батьківських стосунків батько має утримувати свого сина.
Враховуючи деяку подібність відносин «батько – неповнолітній син» та «дідусь – онук», можна дійти висновку, що дідусь також повинен утримувати неповнолітнього онука.
Аналогія є основою методу моделювання, сутність якого поля полягає в тому, що для вивчення будь-якого об'єкта-оригіналу конструюється інший об'єкт, подібний до оригіналу деякими суттєвими рисами. Такий об'єкт називаєтьсямоделлю.
Вивчення об'єктів за допомогою моделей отримало назвумоделювання.
Результати моделювання, як і висновки висновків за аналогією, мають лише ймовірний характер.
Умови правомірності міркувань за аналогією
Розглянемо основні правила побудови висновків за аналогією. Основна мета цих правил полягає у підвищенні ступеня ймовірності висновків, які одержують за допомогою аналогій.
Правило 1.Повинно бути встановлено якнайбільше загальнихознак у предметів, що порівнюються.
Правило 2.Ознаки, що є основою аналогії, повинні бути суттєвими для предметів, що порівнюються.
Правило 3.Необхідно, щоб загальні ознаки предметів, які порівнюються, були різноманітними. Наприклад, якщо встановлюється аналогія між Землею та іншою планетою, то повинні враховуватися загальні фізичні, хімічні, геометричні та інші ознаки цих планет.
Правило 4.Необхідно, щоб загальні ознаки предметів, які порівнюються, та ознаки, що переносяться з одного предмета на інший, були однотипними.
Виконання цих вимог підвищує правдоподібність висновків, отриманих за допомогою висновків за аналогією, хоча й не робить їх
Міркування за аналогією до правової діяльності
Міркування за аналогією відіграють значну роль як у теоретичній, так і в практичній діяльності юриста.
Так, вони можуть застосовуватися юристами у процесі аргументації власної точки зору та критики позиції противника (див. розділ 8 підручника). Проте слід зазначити, що з допомогою аналогії юрист неспроможна обгрунтувати істинність певного становища чи спростувати його, тобто довести помилковість. Застосовуючи міркування за аналогією, можна обґрунтувати лише різні ступені правдоподібності положення, що досліджується.
Крім того, аналогія на стадії попереднього розслідування кримінальних справ є одним із найпоширеніших способів обробки фактичного матеріалу та висування різних версій. Як правило, подібні міркування застосовуються в тих випадках, коли треба рівняти по кілька злочинів, знайти в них подібні ознаки і зробити звідси відповідні висновки.
Після аналізу обставин двох награбуваньслідчий висунув версію, що обидва злочини вчинили однією групою осіб.
Слід зазначити, що міркування за аналогією можуть ефективно використовуватися лише під час розслідування кримінальних та цивільних справ. На етапі розгляду цих справ у суді аналогія не може застосовуватись, незважаючи на правдоподібність характеру її висновків. За аналогією не можна обґрунтувати винність чи невинність обвинуваченого, віддати його під суд. Обгрунтування, які у вироку суду, також можуть будуватися за аналогією. Міркування такого типу не є доказом, а тому не може бути формою доказу в суді.
Логічні знання з побудови висновків за аналогією стають у нагоді і в правотворчій діяльності юриста. Так, термін «аналогія» у правознавстві застосовується при вирішенні питання щодо прогалин у праві. «Прогалини у праві – це відсутність норми права (або їх частин), які регулюють конкретне суспільне ставлення у тому випадку, якщо воно підлягає сфері правового регулювання». 1
Найбільш ефективним засобом усунення прогалин у праві є видання компетентним органом відповідних правових норм. Однак такий шлях правотворчості не завжди є прийнятним з багатьох причин. У зв'язку з цим у деяких випадках прогалини у праві усуваються за допомогою таких прийомів, яканалогія праваіаналогія закону.
Аналогія права - це рішення конкретної справи на основі загальних ідей та принципів права.
З логічного погляду аналогія права - це дедуктивний висновок. Хід думки тут іде від загального знання щодо загальних принципів права до окремого знання щодо конкретної справи.
Аналогія закону-це застосування для врегулювання певних відносин закону,що регулює аналогічні відносини.
Аналогія закону з погляду логіки - це висновок за аналогією.
♦ Наведемо приклад аналогії закону. Кримінально-процесуальним кодексом не передбачено можливості відведення громадського обвинувача. Однак цей Кодекс містить статтю щодо регулювання щодо рядка відведення державного обвинувача. Уподібнюючись істотно громадського обвинувача з державним обвинувачем, можна вирішити поставлене питання.
Для того, щоб коректно застосовувати аналогію закону, загальних правил щодо міркувань за аналогією додаються ще й такіспецифічні правові правила:
1.Громадські відносини, щодо яких має бути винесене рішення, обов'язково мають бути у сфері правового регулювання, хоча б у загальній формі мають бути врегульовані правом.
2.если існує норма, регулююча певне суспільне ставлення, а застосовується аналогія з мотиву, інакше кажучи аналогія щодо ситуації, це грубе порушення законності; така ситуація може
виникнути через незнання чинних законів чи через свідомий намір обійти закон.
3. Необхідний ретельний аналіз законодавства, внаслідок якого може бути вирішено питання щодо застосування аналогії закону; схожість має бути саме у суттєвому, а відмінності – у деталях, у несуттєвому.
. 4. Потрібно мотивоване пояснення причин застосування до них суспільних відносин аналогії закону.
Контрольні питання та вправи
Що таке правдоподібне міркування?
1. Чи можна за допомогою правдоподібних міркувань отримати достовірне знання?
2. Чи можуть у правдоподібних міркуваннях бути справжні причини?
3. Якщодедуктивні міркування вважаються правильними, то можна вважати неправильними правдоподібні міркування?
4. Що таке індуктивний висновок? Які види індуктивних висновків ви знаєте?
5. Що таке повна індукція?
6. Що таке неповна індукція? Які види неповної індукції ви знаєте?
7. Чи можна з допомогою індукції отримати достовірне знання?
8. Які умови правомірності індуктивних міркувань? Які типові помилки допускаються у таких міркуваннях?
1Q. Що таке висновок за аналогією?
11.Які види висновків за аналогією ви знаєте?
12.Які умови правомірності міркувань за аналогією?
13. Яка роль правдоподібних міркувань у теоретичній та практичній діяльності юриста?
14. Проаналізуйте наведені тексти. Виявіть правдоподібні міркування, що містяться в них. З'ясуйте, які з них є індуктивними, а які міркуваннями за аналогією. Визначте їхні види. Перевірте, чи допускають у них логічні помилки.
♦ На місці протягом тижня було скоєно шість квартирних крадіжок. Ознайомившись із обставинами, за яких ці крадіжки були скоєні, слідчий зазначив, що у всіх випадках за один-два дні до крадіжки у квартирі побував невідомий мешканцям чоловік: податковий інспектор, слюєар-сантехнік, електромонтер та навіть дільничний міліціонер. Портрет невідомого, якого описували потерпілі, збігався багато в чому. Слідчий зробив висновок, що саме ця людина і була тим, хто вчинив злочин.
♦ Злочинці, відімкнувши ключем, який зробили самі, двері, проникли в квартиру А. та скоїли крадіжку. Жодних речових доказів під час огляду знайти не вдалося. Слідчий, якому було доручено розслідування справи, жодних даних,які б давали змогу висунути більш-менш обґрунтовану версію, не знаходив. Тоді виникла думка об'єднати всі нерозкриті справи про крадіжки, вчинені за допомогою ключів, які зробили самі злочинці. У районі, де мешкав А., таких справ виявилося п'ять. Але в жодному разі потерпілі не могли вказати, кого вони підозрюють у крадіжці, нічого не дали і виїзди на місце подій. Найцікавішим слідчим видався лише один факт: усі потерпілі мали дітей віком від 16 до 18 років. Слідчий вирішив дізнатися у підлітків про їхніх знайомих, друзів, ворогів. Виявилося, що всі вони знали Г. і що він був у всіх квартирах. На цій підставі слідчий висунув версію, що у пограбуванні всіх цих квартир брав участь Г.Г.
♦ За часів республіки в Англії (1649-1660) захисники щорічних виборів до парламенту обґрунтовували свої докази на прикладі змії, яка щороку змінює шкіру. «Погляньте на наймудрішої з тварин – на змію, емблему вічності та міцності державного устрою; щороку вона змінює шкіру і зі свіжими силами та оновленим життям виходить після кожної такої зміни. Британія! Наслідуй змію. Поновлюй Палату Громад, твій державний покрив, щорічними виборами. Тоді ти житимеш у безпеці і закріпиш за своїми синами волю, яка залишиться непорушною до кінця сторіччя!»
Увага – узагальнення! Тобто результат розумової операції, у результаті якої з кількох, найчастіше - безлічі індивідуальних випадків, що стосуються поведінки людей, у думках усуваються їх особливі, індивідуальні ознаки, та якщо з властивих їм загальних рис, які повторюються, створюється правило про належної чи припустиме поведінка. До того ж з розрахунком на майбутнє, на «назавжди», отже, з елементами прогнозування, передбачення та волею нате, що тільки так і має бути. І все це, скажу ще раз, входить у життя людей у реальній дійсності, фактів, які справді існують.