При цьому можна отримати оригінальні архітектурні та конструктивні рішення, вписати будівлі в рельєф, підвищити їхню стійкість до ряду зовнішніх впливів (землетруси, зсуви та ін.). Залежно від інженерно-геологічної характеристики ґрунтів майданчика будівництва, а також від кута нахилу території можуть зводитися різні будівлі: звичайні, що застосовуються для рівних ділянок (при невеликих ухилах до 10°), терасні різноманітних типів (при ухилах 20. 50°); на стовпових опорах і напружені анкерами, що прикріплюються до крутого схилу (при більш крутих ухилах). Терасні будівлі з монолітного залізобетону доцільно влаштовувати на ділянках з ухилами більше 25°, складених будь-якими грунтами, у тому числі при небезпеці зсувів, використовуючи конструктивні рішення, показані на рис. 7.1. Щоб не активізувати зсуви, можна будувати без підрізання схилу уступами. Після планування схилу його поверхні монтують перехресні стрічки фундаментів, куди спирають стіни, а місцях перетину — колони (рис. 7.1, а). Система перехресних стрічок передає на основу лише нормальну силу, а похила складова сприймається спеціальним упором у нижній частині схилу. Упор виконують у вигляді пальового ростверку з буронабивних паль діаметром 0,6. 1 м або у вигляді підземної утримуючої споруди, що експлуатується (вона може бути використана, наприклад, для гаражів). Якщо немає небезпеки активізації зсуву, можна будувати з підрізанням схилу уступами, роблячи звичайні фундаменти на есте-
Мал. 7.1. Основні типи будівель на схилах: а, е - без підрізання схилу; б - з підрізуванням; в - підняте над схилом; г, д - на клиноподібних та ламаних фундаментах; ж-і - на крутих схилах; 1 - ґрунт; 2 - пальовий ростверк; 3 -стіни, колони; 4 - перекриття; 5 - ящики з ґрунтом для озеленення терас; 6 - грати з перехресних стрічок; 7 - підземна споруда; 8 - діафрагма; 9 - клиноподібний фундамент; 10 - ламана плита; 11 - колона; 77 - підкіс; 13 - ванти
ній підставі в межах кожного уступу. При цьому все навантаження від будівлі передається на схил. При міцних ґрунтах основи та відсутності зсувів можна будувати без підрізування схилу. Фундаменти виконують у вигляді залізобетонних стрічок із уступами, орієнтуючи їх у напрямку ухилу (рис. 7.1, в). Вище фундаментів мають поздовжні залізобетонні стіни у вигляді похилих діафрагм, до яких кріплять поперечні вертикальні діафрагми і плити перекриттів. Схил можна також забудовувати окремими (точковими) малоповерховими будинками (до трьох-чотирьох поверхів) на рельєфі різної крутості (до 26. 30 °). Досвід проектування та будівництва свідчить про можливість застосування двох типів будівель: терасних з різним розташуванням окремих терас по відношенню один до одного та тих, що окремо стоять на схилах. Тераси рекомендується розташовувати окремо один від одного при невеликих ухилах, з примиканням зовнішніх стін при збільшених ухилах і з насувкою при великих. Для утримання будівлі на крутому схилі доцільно влаштовувати колони під нижньою терасою. Будинки на схилах, що окремо стоять, в залежності від ухилу місцевості проектують: звичайного виду - для місцевості з рівним рельєфом; з терасною підземною частиною; з опиранням на колони тієї частини будівлі, яка розташована нижче схилом; з улаштуванням підкосів; з підтримкою будівлі вантами, що кріпляться вище схилом. Доступ людей до будівлі може здійснюватися традиційним способом (через зовнішні двері), а також через покриття або за допомогою ліфта від схилу. В умовах лощин,уступів, русел колишніх рік (або глибоких лощин з руслами струмків) раціонально будівництво будівель, що дозволяють одночасно переводити території в розряд використовуваних для рекреаційного призначення шляхом відсипання горизонтальних ділянок на місці лощин (рис. 7.2). Для цього проектують відкосоутримуючі будівлі, які є просторовою системою у вигляді коробчатої арки, що спирається на міцний ґрунт бічних схилів лощини. Конструкція може бути виконана: прямокутною у плані (у межах висоти укосу вписана залізобетонна арка, з'єднана вертикальними діафрагмами із зовнішніми стінами); арочної форми у плані; як коробчаста арка з діафрагмами-стінами; арочно-терасної форми (коли лощина має крутий ухил та окремі будівлі розташовуються близько одна до одної). Арочна будівля в лощині повинна сприймати вертикальні навантаження від власної ваги та тертя ґрунту засипки та передавати їх на основу, а також сприймати горизонтальні навантаження від активного тиску ґрунту та передавати їх на бічні схили лощини. Для цього фундамент повинен спиратися на ґрунти природного складання та достатньої міцності. Якщо в ос-
Мал. 7.2. Основні типи будівель у лощинах:
а — арочні укосиутримуючі будівлі висотою до верху укосу; б — арочна відкосоутримуюча висока будівля; в, г - багатохвильові аркова та складчаста будівлі; д - терасні будівлі по схилах лощини; е - те ж, з пропуском струмка; 1 - стіна будівлі; 2 - арка; 3 - схил лощини; 4 - насипний грунт; 5 - багатоповерхова будівля; 6 - упор (жорстке ядро); 7 - гідроізоляція; 8 - геліоколектори; 9 - грати з перехресних стрічок на схилі; 10 - терасна будівля; 11 — водопропускна труба новении будівлі в лощині знаходяться перевідкладені або насипні грунти, передбачають прорізання їхфундаментами або роблять так, щоб вертикальне та горизонтальне навантаження сприймали стійкі схили лощини.
Першим можна відзначити кліматопавільйон для сну біля берега Чорного моря, що є будівлею — підпірною стіною, що утримує укіс заввишки близько 7 м, перешкоджає зсувам, а також забезпечує сприйняття сейсмічних навантажень (рис. 7.3). У зв'язку з дією великих розподілених навантажень (активного тиску ґрунту) кліматопавільйон виконаний у вигляді триаркової будівлі з коробчатих арок, що спираються на жорсткі комунікаційні вежі на перетинах арок. Фундамент будівлі є суцільною залізобетонною плитою. Алуштинський відділ КримНДІпроекту, що проектував цю будівлю, передбачав при реконструкції влаштувати озеленювану покрівлю та встановити на ній геліоколектори. Слід зазначити, що будівля повністю вписана в рельєф і за досить великих розмірів (довжина близько 150 м, ширина 11м) непомітно ні з одного боку, крім фасаду. При його спорудженні майже не знадобилося проведення земляних робіт і переформування рельєфу, що історично склався. За традиційного освоєння крутого рельєфу довелося б побудувати високу підпірну стіну і неподалік неї зводити будівлю (такі рішення широко застосовані в Криму). У Ялті на крутому схилі побудований шкільний комплекс, частково заглиблений у ґрунт схилу і що упирається спеціальною похилою конструкцією фундаменту (розташованою в нижній частині будівлі) у міцні ґрунти. Шкільний стадіон споруджено на обвалованій покрівлі заглибленої у ґрунт частини будівлі. Проект комплексу виконав Ялтинська філія КримНДІпроекту. ТамА в Ялті зведений унікальний за конструктивним рішенням профілакторій на 300 місць на досить крутому схилі (32 °). Для виключення терасної розробки схилу (традиційної при будівництві будівель звичайними методами, що вимагає великих і трудомістких земляних робіт і викликає активізацію зсувів і переформування рельєфу) на плоско спланований схил укладена залізобетонна решітка, що упирається в нижній частині схилу. Залізобетонні диски перекриттів прикріплені до цих ґрат і спираються на колони, встановлені в місцях перетину похилих та горизонтальних стрічок. Таким чином, плити перекриттів мають дуже високу жорсткість у горизонтальному напрямку (по суті, це жорсткі горизонтальні діафрагми, що прикріплені до фундаментів і замінюють звичайні вертикальні діафрагми). Сейсмічні зусилля сприймаються не вертикальними діафрагмами, як у звичайних залізобетонних будинках, а горизонтальними, прикріпленими до фундаментів. Це практично виключає вплив горизонтальних навантажень на вертикальні елементи (колони), що дозволило виконати їх досить тонкими, а вузли - нежорсткими. Таке конструктивне рішення забезпечило надійне сприйняття сейсмічних навантажень, запобігання можливим зсувам (будівля притискає схильні до сповзання маси ґрунту до поверхні ковзання; не відбувається їх рух під вагою будівлі, як при традиційних конструкціях).