З різними видами файлових систем ми стикаємося переважно при форматуванні накопичувачів – сьогодні майже виключно жорстких дисків та USB-флешок. Як правило, для перших майже автоматично вибирають NTFS, для других FAT32 або exFAT. Іноді у властивостях підключеного диска файлова система позначається як FAT. Насправді такої файлової системи немає, а FAT — це назва загального типу, куди входять FAT8, FAT12, FAT16 і FAT32. Сьогодні перші пішли далеко у минуле, і FAT у властивостях диска позначає файлову систему FAT16.
Визначення
FAT (в контексті FAT16) - 16-бітна архітектура файлової системи, що застосовується для жорстких дисків та інших накопичувачів малого об'єму.
FAT32 - 32-бітна архітектура файлової системи, що використовується для накопичувачів і жорстких дисків об'єму від 512 МБ до 2 ТБ, що використовується в операційних системах Windows 98, Windows 95 OSR2 та Windows 2000.
Файлова система FAT втратила актуальність із збільшенням обсягів накопичувачів. Сьогодні її застосовують хіба що у дискетах формату 3,5 дюйми. У FAT32 форматуються флеш-накопичувачі, карти пам'яті та жорсткі диски для старих операційних систем. FAT підтримується і розпізнається всіма популярними ОС, FAT32 — лише ОС сімейства Windows до 2000 та останні версії DOS.
У FAT32 не підтримуються логічні диски (не плутати з фізичними накопичувачами), обсяг яких менший за 512 МБ, FAT неефективна з логічними дисками об'ємом понад 256 МБ. Відповідно, максимальний обсяг тома для FAT32 становить 2 ТБ, для FAT – 2 ГБ. FAT32 ефективніше використовує дискове місце за рахунок меншого розміру кластерів.
Файлова система FAT32 не підтримує стиснення диска, тоді якFAT стиснути диск можна за допомогою спеціальних утиліт. Натомість у FAT обмежена кількість папок та файлів у кореневому каталозі до 512 записів. Файлова система FAT32 вважається більш надійною та стійкою за рахунок можливості переміщення кореневого каталогу та використання резервної копії файлової таблиці. Завантажувальний сектор FAT32 більше, ніж у FAT, і зберігає бекапи структури даних.