ПА ОБСЄ у Мінську вийшла спекотною. Сенсацією стала відмова господарів підтримати пропозицію України щодо зняття з обговорення резолюції про суверенітет України.
Не вчіть жити, допоможіть грошима
Офіційний Мінськ, який вперше прийняв подібний захід, приділив йому дуже багато уваги вже хоча б тому, що ОБСЄ — єдина загальноєвропейська політична організація, в якій повноцінно складається Білоукраїнсія. Але й тут проявляється специфічний підхід білоукраїнської влади до відносин із Європою: «давайте розвивати економіку, а зі своєю демократією ви до нас не лізьте».
ОБСЄ постійно критикує білоукраїнський режим за неповагу до прав людини, фальсифікацію виборів та тиск на ЗМІ. У відповідь Мінськ заявляє про готовність брати участь у європейських інтеграційних процесах, але з упором на економічну складову, а також на питання безпеки та міграції.
Також Лукашенку довелося сказати і про права людини («прав людини та демократії в Білорусі не менше, ніж в інших державах Європи»), і про болісну для нього тему вільних виборів («давайте виробимо єдині вимоги до виборів»), і про свободу ЗМІ («Нібито утиск свободи ЗМІ в нашій країні — це кліше з арсеналу минулого»).
Дуже довго довелося відстоювати право Білоукраїнсії будувати АЕС саме там, де вона її будує — у сейсмонебезпечній зоні на кордоні з Литвою. «Я нещодавно литовцям запропонував: ну скільки ми сваритимемося через цю станцію, давайте її разом побудуємо і експлуатуватимемо як білоукраїнсько-литовську станцію. Щоб вона забезпечувала електроенергією і Білорусь, і Литву та інші держави, — заявив Лукашенко. — Давайте сядемо разом, розберемося як слід у цьому питанні і знімемо його, не смішитимемо весь світ. НамЛитві та Білорусі, потрібна ця станція».
У свою чергу, білоукраїнський президент нагадав про свою ключову ініціативу — новий Гельсінський процес. «Я вже висував ідею нового переговорного процесу, аналогічного Гельсінському. При цьому, говорячи про таку масштабну подію в сьогоднішніх умовах, треба пам'ятати розширення її формату. Можливо за рахунок підключення нових учасників. Тут я насамперед маю на увазі КНР, - сказав Лукашенко. — Ймовірно, хтось вважає, що на даний момент це важко досягти: надто різняться позиції сторін. Але, можливо, своє слово на користь ідеї нового „Гельсінкі“ скажуть інші, менші держави. І із Заходу, і зі Сходу».
Суть ідеї — змусити провідних світових держав остаточно «поставити крапку» у холодній війні. А заразом — самому заробити лаври головного миротворця усієї Європи.
Надія на відлигу
Після бурхливої «білоукраїнської весни», з масовими протестами та жорстоким їх придушенням, сесія ПА ОБСЄ стала запорукою певної відлиги у білоукраїнській політиці. Інакше кажучи, офіційний Мінськ на якийсь час перестав публічно називати опозиціонерів відморозками і заарештовувати їх навіть за чхання в недозволеному місці.
Скориставшись цим, опоненти Лукашенка провели серію зустрічей із європейськими парламентаріями (переважно правоцентристами), «Форум громадянського суспільства», а також кілька публічних акцій у центрі Мінська, які навіть не були розігнані міліцією. Також напередодні сесії із СІЗО КДБ звільнили всіх фігурантів «справи патріотів».
Неприємним сюрпризом для влади став приїзд до Мінська спецдоповідача ООН з прав людини в Білоукраїнсії Міклоша Харасті — його «існування» білоукраїнська влада не визнає. МЗС Білоукраїнсії з цього приводу заявило:«Білорусь не погоджувала візиту пана Харасті як спеціальний доповідач Ради ООН з прав людини. Позиція білоукраїнської сторони залишається незмінною: ми не визнаємо країновий мандат щодо Білорусі і не маємо наміру з ним співпрацювати. Тому перебування пана Харасті в Білорусі слід розглядати як рядовий випадок: він перебуває тут як приватна особа на запрошення представників ПА ОБСЄ».
«У помсту», оцінюючи ситуацію в Білоукраїнсії, Харасті наголосив, що «не варто плутати тимчасові послаблення з боку влади із системним характером дотримання прав людини».
До першого дня сесії литовський парламентар Лаурінас Касчюнас підготував жорстку резолюцію щодо Білоукраїнсії. У документі було багато закликів до демократизації країни, а також вимоги зупинити будівництво АЕС та допустити до неї європейських експертів. Але постійний комітет зняв із порядку денного литовську резолюцію, де Білорусь була єдиним об'єктом критики. Проти неї виступив шведський депутат, заступник голови ПА ОБСЄ Кент Харстедт, який заявив, що не потрібно змішувати питання прав людини та будівництва БелАЕС, а також, що резолюції його колеги Крістіана Хольма щодо трьох країн Східної Європи буде цілком достатньо.
«Сесія ПА ОБСЄ поки що ніяк не впливає на поведінку влади щодо громадянського суспільства. Можливо, репресії і не посиляться, але зростання свободи також не помітно, — сказала „Росбалту“ лідер Християнсько-демократичного руху Ольга Кавалькова. — Так, було прийнято резолюцію з критикою дій влади щодо порушення прав людини та прав на свободу асоціацій. Я дуже сподіваюся, що ця критика буде сприйнята і ми побачимо покращення клімату для роботи НУО у Білорусі. Нещодавно ми подали до міністерства юстиції документи на реєстрацію „Соціально-християнського руху“ і сподіваємось, що об'єднання буде зареєстроване. Рішення про реєстрацію - це тест для влади, наскільки вона готова реєструвати громадські об'єднання».
Українське питання
Все ж засудили
Також Крістіан Хольм закликав реабілітувати політв'язнів та скасувати статтю 193.1 КК, яка встановлює відповідальність за діяльність від імені незареєстрованої організації. Справа в тому, що білоукраїнська влада активно застосовує цю статтю для боротьби з опозицією.
Крім того, у документі з «глибоким жалем» наголошується на відсутність свободи ЗМІ в Білоукраїнсії, включаючи зростання кількості випадків нападу на журналістів, які обмежують свободу ефірного мовлення та інтернету закони, вибіркове застосування правосуддя до незалежних журналістів.
Хоча Білоукраїнсія стала головним об'єктом критики, у резолюції також дісталося Азербайджану та Україні. Обидві ці країни зазнали засудження за ситуацію з демократією, а Україна ще й за втручання в український конфлікт. Під час обговорення в резолюцію внесли окрему поправку з критикою України за порушення прав сексуальних меншин у Чечні.
Депутат Держдуми України Артем Туров, який брав участь у заході в Мінську, назвав документ «упередженим і тенденційним, повним русофобських штампів». Він висловився в тому дусі, що урядам Європи краще зайнятися правами людини у своїх країнах. Крістіан Хольм парирував цю заяву, заявивши, що в його резолюції немає русофобії, і він добре ставиться як до Укаїни, так і до Білоукраїнсії та Азербайджану: «Я просто хочу, щоб народи цих країн могли обирати своїх лідерів», — пояснив швед.
Втім, в останній день сесії білоукраїнській та українській делегаціям все ж таки вдалося змусити ОБСЄ трохи «відігратитому»: критична резолюція щодо Східної Європи була виключена з підсумкової Мінської декларації. Перед цим вона викликала бурхливе обговорення серед парламентаріїв. Голоси розділилися порівну — 43 особи проголосували проти і стільки ж за. У результаті вирішили "не нагнітати".
Загалом, 26 сесія ПА ОБСЄ не стала черговим нудним заходом для євробюрократів. Ніхто, включаючи журналістів, не очікував такого розпалу пристрастей. У результаті, у принципі, кожен у ньому отримав те, що хотів. Мабуть, нічого не виграла лише Україна. Але вона не особливо цього й прагнула — головним у ці дні був саміт G20 і зустріч Путіна з Трампом.
Деніс Лавнікевич, Мінськ