Загальні рекомендації та обмеження при проведенні масажу
Хронічна серцева недостатність може стати ускладненням багатьох захворювань серця. Найчастіше вона зустрічається у результаті ішемічної хвороби: внаслідок тривалого існування стенокардії, після інфаркту міокарда і т. д. ХСН – необоротне захворювання. Воно означає, що серцевий м'яз зазнав змін, під час яких серце перестало повноцінно перекачувати кров. Через це виникають застійні явища, формуються набряки, у порожнинах тіла накопичується рідина, хворі починають відзначати задишку та знижену переносимість фізичних навантажень. Вплинути на всі ці фактори, а відновити колишній стан міокарда при хронічній серцевій недостатності неможливо. Якщо такий діагноз було встановлено, зняти його вже не можна. Однак є безліч способів, які допоможуть впливати на патогенез хвороби. Це лікарська терапія, лікувальна фізкультура та різні фізіотерапевтичні методики, серед яких і масаж. При їх правильному та поєднаному використанні можна досягти значного регресу симптомів, а у хворих з легким перебігом хвороби навіть повного їх зникнення. Можливості масажу при ХСН обмежені, але досить значні. Так, за допомогою класичних процедур можна розширити капілярну мережу, стабілізувати тонус судин, нормалізувати артеріальний тиск і зменшити виразність задишки та набряків, виганяючи кров з венозного русла. Китайський точковий масаж надає дещо іншу дію. Його використання дозволяє посилити потужність роботи серця, зменшити кисневе голодування органів та нормалізувати мікроциркуляцію. Однак головною точкою його застосування стає основний хворобливий процес, що лежить в основі ішемічних змін усерце – атеросклероз. Китайські медики вважали, що використання цієї методики допоможе уповільнити темпи розвитку хвороби. Хронічна серцева недостатність має різний перебіг, і в залежності від цього масаж при даному захворюванні може бути показаний або протипоказаний. Його виконання дозволяється у хворих, які страждають на I або II стадію ХСН. До них входять ті хворі, у кого симптоми або виявляються тільки при підвищеному навантаженні, або існують постійно, але в нерізкій формі. До фізіотерапії можна допускати лише пацієнтів, у яких захворювання існує у компенсованій формі. Вони повинні досить добре почуватися і не мати ознак застою крові. Якщо у людини, яка регулярно приймає ліки, зберігаються задишка та набряки на ногах, їй не слід проводити такі лікувальні процедури. Необхідно переглянути план медикаментозного лікування та домогтися покращення стану. Масаж дозволяється лише тоді, коли самопочуття хворого стабілізується. В іншому випадку він може призвести до перевантаження серцевого м'яза та посилення патологічних змін. Перед призначенням масажу хворі повинні бути повністю обстежені. Іноді буває, що під маскою загострення (декомпенсації) хронічної серцевої недостатності ховається гострий процес, наприклад, інфаркт. Він може протікати у безболевій формі, що часто зустрічається, наприклад, у хворих на цукровий діабет. Якщо в такому випадку відправити людину на курс масажу, це може помітно позначитися на її здоров'ї. ХСН - це ускладнення захворювань серця. Термін «ускладнення» означає, що хворий з таким діагнозом обов'язково має основну патологію — стабільну або нестабільну стенокардію, перенесений інфаркт, артеріальну гіпертонію. Тому якщо будь-яка з основних хвороб входить усписок протипоказань до масажу, від нього потрібно відмовитись. Такими протипоказаннями є гострий інфаркт і постінфарктний період, нестабільна стенокардія, гострий коронарний синдром, стенокардія напруги III - IV функціонального класу (коли болі в грудях виникають при мінімальному навантаженні та у спокої), тяжка артеріальна гіпертонія, гіпертонічні кризи та післякризовий стан.
Методика проведення класичного масажу
При хронічній серцевій недостатності виконують масаж спини, рук і ног. Спочатку ряд прийомів проводять на спині. Першим роблять погладжування у напрямку знизу нагору. Рухи роблять основою долонь, руки переміщають прямолінійно. Уздовж хребта погладжування площинне, з обох боків — охоплююче. Потім масажист виконує розтирання. У цьому прийомі беруть участь подушечки вказівного, середнього, безіменного пальців та мізинця. Знову повторюють погладжування по всій площі спини. Після цього опрацьовуються окремі її ділянки. На ділянці, розташованій вздовж хребетного стовпа, проводять спочатку глибоке погладжування тильними сторонами зігнутих пальців, потім один із видів розтирання. У цій зоні найбільш зручний такий його різновид, як пиляння. Воно змінюється розминанням та вібрацією. Вібрація не повинна проводитися надто інтенсивно в зоні між лопатками. З її різновидів найкращі рубання ребрами долонь і поплескування. Насамкінець проводять погладжування. Аналогічним чином прийоми виконують у проекції трапецієподібних м'язів і в задньо-бічній частині грудної клітини, там, де розташовані найширші м'язи спини. Якщо у пацієнта легка форма захворювання (I стадія), можна дозовано проводити тонізуючі прийоми над областю серця. Це може бути неінтенсивне рубання та поплескування над передньоюповерхнею грудної клітки або в міжлопатковому просторі. Крім того, подібним хворим дозволяється виконувати стискаючі рухи на грудній клітці, стискаючи її з боків між долонями. Якщо хронічна серцева недостатність існує досить давно і супроводжується дилатацією порожнин серця, рекомендується проводити стимуляцію в точці, розташованій у нижній частині шиї. Над центральним відростком нижнього шийного хребця (він помітний у вигляді невеликого виступу) встановлюють вказівний або великий палець і проводять дрібноамплітудну вібрацію. Після впливу на спині переходять на верхні, а потім на нижні кінцівки. Усі прийоми, які виконують, спрямовані на дренаж крові з периферичних вен. Можуть застосовуватися погладжування, розтирання, вичавлювання, розминання. Рухи повинні бути не переривчастими, а протяжними, і проводитись у певних напрямках. Спочатку масажують кисть (стопу), потім передпліччя (гомілка) і в останню чергу плече (стегно). Руки масажиста переміщаються знизу нагору, від пальців до тіла.
У хворих із хронічною серцевою недостатністю після початку курсу масажу в аналізах сечі може бути виявлена домішка білка. У цьому випадку слід зменшити інтенсивність масажу і виключити виконання глибоких прийомів у ділянці нирок.
Загальна тривалість масажної процедури становить близько 20 хв. При хорошій переносимості з урахуванням великої масажної зони тривалість сеансу може бути збільшена до 30 хв. Лікування проводять курсом, що включає 20-30 процедур. Їх виконують щодня без перерв. У разі найменших ознак погіршення стану хворого від масажу відмовляються.
Методика точкового масажу
Стимуляція всіх точок проводиться з допомогою малоінтенсивних, заспокійливих прийомів. Зазвичайроблять пресацію з елементами обертання. На кожній із точок вплив виконують близько 3-х хв. Всі активні області, за винятком останньої, парні і розташовуються на обох сторонах тіла. Перші дві знаходяться на верхній кінцівці. Точка 1 лежить в ділянці ліктьової ямки, у її зовнішній частині, з того боку руки, де знаходиться I палець пензля. Вплив слід проводити спочатку на правій руці, а потім на протилежній. Пацієнт повинен сидіти, а руки вільно лежати на колінах. Тильна сторона кисті під час масажу цієї точки «дивиться» вгору. Точка 2 розташована нижче. Її можна знайти на тильній стороні кисті між першими двома п'ястковими кістками (у проміжку, що розділяє великий і вказівний пальці), приблизно в середині цієї зони. Під час її стимуляції палець масажиста повинен упиратися у II п'ясткову кістку. Масаж в першу чергу проводять праворуч. Точка 3 локалізована на гомілки. Вона визначається на 3 цуня вниз від середини нижнього краю колінної чашки і на 1 цунь назовні, у бік, де розташований мізинець. На відміну від названих областей, тут масаж виконують відразу з обох сторін. Ноги сидячого пацієнта повинні бути прямими. Точка 4, що також знаходиться на нозі, розташовується на внутрішній поверхні гомілки. Її місце розташування - на 3 цуня від внутрішньої кісточки у бік колінного суглоба. Вплив проводять протягом 3-х хв, одночасно на двох ногах. 5-ю точку можна виявити на спині, на рівні проміжку, що розділяє IV і V хребці грудного відділу. Від цієї зони слід відміряти 3 цуня вправо та вліво. Тут і знаходиться потрібна точка, стимулювати яку треба відразу по обидва боки подушечками великих пальців. При цьому людина обов'язково повинна лежати. Точка 6 лежить над серединами остюків лопаток справа і зліва. Ости лопаток, що маютьмайже горизонтальний напрямок, легко промацуються через шкіру. Масаж симетричних ділянок проводять в один і той же час. Щоб перейти до масажу наступної туги, потрібно повторно повернутися на гомілку, відступивши 3 цуня в бік коліна від рівня зовнішньої кісточки. Для виконання прийомів у цій точці хворому слід знову сісти. Точки 8 і 9 розташовані на животі, для того, щоб провести їх масаж, треба укласти пацієнта на спину. 8-ма лежить по обидва боки від пупка, з боків від нього на відстані, що дорівнює 4 цуням. Під час на неї неприпустимо напруга м'язів живота. Точка 9 знаходиться за тією ж вертикальною лінією, але набагато нижче. Ця зона розташовується відразу над лобком, і відміряти 4 цуня, щоб її знайти, потрібно від верхньої частини лобкових кісток. Точка 10 локалізується в центрі згину зап'ястя, з долонного боку. Прийоми проводять спочатку праворуч. 11-а знаходиться зовсім поряд. Її нескладно визначити, відступивши від попередньої на 1 цунь у бік ліктьової ямки. Вплив проводять за тими самими правилами. Точка 12 лежить ще вище, на плечі. Якщо людина трохи зігне руку в лікті, через шкіру стає легко помітний двоголовий м'яз (біцепс). Активна область розташовується біля її внутрішнього краю (при опущеній руці — у тій частині, що ближче до тіла). Рівень розташування - 3 цуня вище ліктьової ямки. Масаж проводиться так само, як і для попередніх двох точок. Далі застосовують вплив на точку 13. Вона також симетрична, обидві її ділянки масажують в один і той же час. Хворий має лежати на животі. Ця акупунктурна зона лежить неподалік 5-ї точки, лише 5-я розташована між IV і V грудними хребцями, а ця — однією хребець нижче. Крім того, вона знаходиться ближче до хребта, на 1,5 цуня від серединної лінії. Точки 14 і 15 визначаються на найнижчому рівні. 14-тарозташовується на внутрішній поверхні ступні, у найвищій частині її склепіння, попереду і нижче за рівень внутрішньої кісточки. Наступна лежить ззаду від неї, відразу під внутрішньою кісточкою. Нарешті, остання активна точка є одиночною і стимулюється не так, як інші, а тонізуючим методом. На ній можна проводити розтирання та глибоке натискання протягом 30 с -1 хв. Ця точка знаходиться між центральними відростками II та III поперекових хребців. Курс лікування при хронічній серцевій недостатності має бути тривалим, до місяця, а сеанси масажу слід проводити щодня. Курси повторюють 3-4 рази на рік, два з них обов'язково повинні виконуватись у міжсезоння.