Основними металами під час виробництва монет до Революції залишалися срібло, золото та мідь. Однак за царювання Миколи I обмежений час випускалися платинові монети номіналами 3, 6 і 12 рублів, які не отримали подальшого розвитку. Тираж окремими роками був зовсім невеликим, але іноді випускалися і десятки тисяч монет одного номіналу. До нашого часу дійшло мало платинових монет і всі вони мають велику цінність. Побачити їх, як правило, можна у музейних зборах.

Монети номіналом 3, 6 та 12 рублів

Причиною випуску стало виявлення на Уралі в 1819 в золотій руді вкраплень невідомого в Україні металу - платини. Урал тоді вважався частиною Сибіру, ​​а метал назвали «сибірським золотом» чи «білим золотом». Щільність нового металу виявилася порівнянною із золотом, і навіть трохи перевищувала його, це був на той час найважчий з відомих металів. У 1824 році на околицях Нижнього Тагіла виявлено багаті родовища платини. Тут будуються заводи та починається розробка копалень. Для демонстрації властивостей металу виготовили та відправили до столиці кілька ювелірних та побутових виробів, а 1826 року на честь коронації Миколи I виготовили пам'ятний жетон.

Через легкість видобутку платина оцінювалася на копальнях приблизно як срібло, але виготовляти з неї вироби було значно складніше. Температура плавлення металу близько 1700 градусів (1000 та 1200 для золота та срібла відповідно). Застосовували техніку додавання миш'яку під час виплавки. Від випуску виробів довелося відмовитись. Вченим-хіміком П.Г. Соболєвським було відкрито значно простіший спосіб очищення платини від домішок і переплавлення методом порошкової металургії, що дозволило досягти високої проби злитків і щодо дешевого виробництва.

У 1829 роціпочався випуск 6-рублевих монет за формою півтинників і вагою як у рублів (20,7 г), їх називали «дуплонами», а ще через рік починає виробляється 12 рублів за рублевою формою – «квадрупль» (41,4 г). Підробка монет з дешевшого металу (наприклад, дуже схожого за кольором срібла) була виключена, оскільки оригінал легко визначався за вагою. Достатньо було покласти на одну чашу терезів срібний рубль, а на іншу 6 платинових рублів.

Випуск платинових монет за роками (у рублях):

Припинення випуску

Після реформи Є.Ф. Канкріна із запровадження паперових кредитних квитків замість асигнацій та встановлення срібної монети як стандарт постало питання про доцільність випуску платинових монет. До того ж, вартість платини поступово знижувалася і виникав ризик появи підробок. Не менш важливим було й те, що виробництво монети коштувало надто дорого (майже 1/3 від номіналу, а срібна вимагала витрат лише 1/110 від номіналу). До того ж населення неохоче приймало платинові монети, боячись знецінення цього металу після виявлення у світі нових копалень (тоді добувалася лише в Україні та Південній Америці). І, зрештою, платина дуже погано йшла на експорт. У 1845 році надійшов урядовий указ про вилучення платинової монети з обігу та обміну її на срібну та золоту. Випуск із цього року було повністю припинено.

Всього за весь період випущено: 1371691 монета номіналом 3 рубля, 14847 номіналом 6 рублів і всього 3474 12-рублевих. На загальну суму 8503686 рублів. На руках у населення залишилося 883212 рублів платиновими монетами, які вилучити не вдалося, тобто близько 10%. Вилучили близько 14 тонн платини монетою, і ще близько 18 тонн на той час накопичилося в злитках. Видобуток платини було майже повністю припинено, а всі запасипродано в Англію фірмі «Джонсон, Матте та Ко». Англія стає державою із найбільшими запасами цього металу.

Дослідження підробок

У СРСР випадки випуску підроблених монет для колекціонерів. На чолі з І.В. Ширяковим проводиться вивчення монет із зборів Державного історичного музею (ДІМ) та вступників на експертизу з приватних колекцій. Виявлено декілька екземплярів, які не відповідали оригіналам щодо співвідношення металів. В оригінальних монетах за дослідженнями вчених повинно бути: 86,75% платини, 2,55% іридію 1,54% паладію, 5,62% заліза, 2,24% міді, 0,6% родію, 0,55% нікелю, 0,15% рутенію. Тобто дійсна проба металу 867, а не 950, як передбачалося під час їх випуску. Але багато домішок мають високу цінність, наприклад паладій.

Оскільки виготовлення монетних гуртків проводилося із слабо обробленої платини, практично з чистих самородків, розподіл домішок неоднорідний і може в одній частині монети відрізнятись від інших частин. Тому оригінальні екземпляри мають ледь помітні смуги. Щільність металу теж відрізняється, оскільки у СРСР платина виготовлялася чистішим шляхом і проба виходила вище. Кубічний сантиметр платини у оригіналів важить близько 20 г, а у підробок 21 і вище г, тобто майже як чиста платина. Через високий вміст заліза в монетах XIX століття, вони можуть мати магнітні властивості, а в сучасних такого немає. Метал оригіналів безсумнівно гірший від того, з якого випускають підробки, але їх історична та колекційна цінність незрівнянно вища.

Платинові монети у XX столітті

У XX столітті вартість платини різко зростає і починає бути порівнянна із золотом. Метал активно застосовується в медицині, при виготовленні високотехнологічних виробів,техніки. Все більшої популярності набувають платинові ювелірні вироби, які на відміну від срібних майже не окислюються.

З 1978 по 1995 рік в нашій країні на додаток до срібних і золотих карбуються платинові колекційні монети якості пруф номіналом 25, 50 і 150 рублів, що не надходили в обіг і реалізовані за спеціальною ціною, що значно перевищувала ціну металу та номінал. У той же час випускалися монети з паладію. Надалі програма випуску була згорнута.

Статтю виправив і доповнив Admin. Фотографії зроблені в експозиції Державного Ермітажу "Міністерство фінансів української імперії".