субординація

Термін «субординація» застосуємо не лише у військовій сфері, а й у галузі ділового етикету. По суті, його можна використовувати абсолютно для будь-якої системи взаємин, де має бути той чи інший тип ієрархії. Розуміння принципів субординації необхідне будь-якому члену цивілізованого суспільства, а дотримання їх — невід'ємна риса ділової людини.

Визначення терміна "субординація"

Субординація – це негласний регламент відносин між старшими та молодшими членами тієї чи іншої спільноти; у світі під цим терміном зазвичай розуміється порядок взаємодії між начальником і підлеглими.

Офіційно таке поняття, як субординація, було вперше згадано в одному з указів імператора Петра Великого, датованих 1708 роком. У документі докладно описувалися правила поведінки, яких мав дотримуватися будь-який службовець у присутності свого безпосереднього керівника. Основна суть вимог, що висуваються, зводилася до того, що підлеглий ні в якому разі ні в чому не повинен проявляти себе спроможніше (або, не дай Боже, ерудованіше) свого начальника. Сьогодні подібна вказівка ​​багатьом здалася б жартом, проте варто визнати, що й досі деякі не надто здібні керівники розуміють під субординацією саме подібні стосунки.

Однак основна мета субординації зовсім не в тому, щоб плекати його чергового начальника. Це, насамперед, чіткий регламент ділових відносин, який покликаний допомогти колективу трудящих пліч-о-пліч людей добиватися високих результатів своєї діяльності, за рахунок злагодженості робочих процесів.

У будь-якому колективі кожен співробітник не тільки виконує покладену на нього частину роботи, але й взаємодієоточуючими. Для успішного виконання спільного завдання, кожен із трудящих над нею повинен чітко розуміти, на кого з членів групи впливає він сам (дає вказівки та стежить за їх виконанням), а хто має право вплинути вже на нього. Субординація — це чітко налагоджена система, у якій ступінь впливу кожного з учасників групи інших безпосередньо залежить від його відповідальності. При цьому в колективі, що нормально функціонує, і міра відповідальності, і ступінь впливу кожного зі співробітників визначаються виключно його посадою та повноваженнями.

Що є порушенням субординації

Запорука успішної роботи будь-якого колективу полягає у чіткому виконанні управлінських рішень керівника. Щоб цього добитися всі без винятку співробітники повинні дотримуватись робочого регламенту (на кожному підприємстві він свій). Дії кожного з учасників колективу суворо обмежені рамками його посадової інструкції; однак вони ж позбавляють його зайвої, неналежної йому за статусом, відповідальності.

У разі незгоди працівника з будь-якими вимогами або вказівками свого безпосереднього начальника він зобов'язаний оскаржити їх у порядку, описаному в робочому регламенті, або беззаперечно підкоритися. Те саме стосується внесення пропозицій щодо оптимізації робочих процесів. Непідкорення встановленому регламенту вважається порушенням трудової дисципліни та, залежно від внутрішніх правил підприємства, може каратися тими чи іншими штрафами.