Життя кожної народності, що населяє область, відбивається у звичаях, переказах і кожним поколінням дуже свято дотримується, але найбільше і за всіх часів, це відбувається під час ВЕСІЛ.
Весілля і сватання до революції, та й у наш час, супроводжуються чималими витратами на бенкет, пиятику та гуляння і в той же час, від частування залежить, як піде справа, та й звичай того вимагає. У старий час у тому, щоб одружити сина чи видати дочку, селянин нерідко входив у великі борги. Витрати на ці урочистості часом доходили до 100 рублів – дуже великі гроші.
У різних народностей, у тій чи іншій місцевості губернії, наприклад за Волгою, сватання з першого кроку приймає характер офіційності. У село, де живе наречена, сват приїжджає і зупиняється десь у сусідів, посилає до будинку нареченої когось до її батька чи батьків і потім приходить до них сам. Увійшовши в хату і помолячись на Святі ікони, переходить до розмови про справу, якою приїхав.
У нагірній частині губернії, як раніше називали на Горах, здебільшого сватання відбувалося через свах. Прийшовши до хати нареченої, сваха сідає під матицю, тим самим дає знати, за якою справою завітала, заводить розмову і в ній переходить до основної теми візиту. Перше відвідування свата, це свого роду прояв обрядовості і якщо змова сприятлива, то за звичаєм починається легка пиятика і вже після настає справжнє сватання. Під різними приводами починаються поїздки до будинку нареченої, при цьому із собою привозять і нареченого. Відбувається торг на рахунок ВИМОВИ ЧИ КЛАДКИ НА СТІЛ – це свого роду плата, батька нареченого батькам нареченої. Обумовлені гроші або їх частина витрачаються на частування. Догана привозиться батьком нареченого, а наречений при цьому обдаровує наречену. Через декілька днів,наречений з батьком приїжджають для рукобиття. Батьки нареченого та нареченої подають один одному руки, а наречений, або хтось із родичів рознімають їх. Наречена тим часом, сидячи за перегородкою, плаче (виє, голосить). Рукобитие завершується, як завжди, пиятикою. Подруги нареченої, вчасно сватання, знаходяться поруч із нареченою, при цьому вимовляють особливі голосіння разом з нею. Цього обряду сватання дотримувалися в селах на Ветлузі.
У деяких місцях губернії, перед весіллям, з боку нареченої, влаштовувалися невинники, які проводилися, наприклад, у Бані. До неї наречена з подругами, через усе село підходить із піснями і при цьому попереду несуть вінок прикрашений стрічками. Зберігся ще дуже цікавий обряд, коли подруги нареченої приїжджають до нареченого за сорочкою, за нею наречена має пошити нову. Родичі нареченого та нареченої зустрічаються перед весіллям на великій Запою-Пропою. Вся ця обрядовість зберігається й у наші дні, як пам'ять для поколінь.
Додана: 2009-02-19 14:14:10 , Переглядів: 5046 разів, Коментарів: 0