Врятований чабаном із кабардино-балкарської ущелини Ірік-Чат мешканець Набережних Човнів 40-річний Андрій Козлов образи жодної на товаришів зі сходження не тримає. Ті шість діб, що він провів серед каміння, снігу та льоду, закінчилися в Ельбрусській дільничній лікарні. Причому фактично вмирати одного в горах його залишили товариші тургрупи.
ЕЛЬБРУС СУРІВ!
У тому, наскільки найвища гірська вершина України та Європи, що входить до списку найвищих вершин планети «Сім вершин», суворо зміг переконатися вже за кілька днів після початку туру Андрій Козлов. Раніше чоловік мав дуже скромний досвід сходження – подорожував і дерся Алтайськими горами. Коли запропонували тур на Ельбрус – зрадів. І вирушив у похід.
З Набережних Човнів у гори їхали шестеро – старший гурт Олександр Бахмін, Андрій Козлов, двоє чоловіків та дві дівчини.
«ЗНАЧИТЬ, ПОРУЧ З ТОБОЙ – ЧУЖИЙ»
Прогулянка горами не задалася – акліматизацію Андрій Козлов не пройшов. Прихворів і зрозумів, що далі йти не зможе.
- Не розрахував свої сили, - зізнався збентежений човен. - Знесилився, і ми взаємно вирішили, що мені треба залишитися і чекати на групу. А вони продовжили сходження.
- Коли група піднялася на гору, повертатися їм довелося трохи іншим маршрутом, - повідомили в МНС Кабардино-Балкарії. – Тому гурт і не знайшов свого товариша.
Шість днів і п'ять ночей в умовах «мінус 100 500 зірок» Козлов переносив мужньо – все одно поскаржитися нема кому. Продукти з'їв швидко і чекав, що за ним прийдуть. Але не прийшли.
– Було дуже холодно, йшли грози, – згадує Андрій. – Але я образи на них не тримаю. Їхня погода теж підвела. Знаєте, як у горах буває непросто?
«ЯКЩО ЙШЕ ЗАТОБІЙ, ЯК У БІЙ »
Пастух намагався посадити туриста, що ослаб, на коня і спустити його в долину, але сил у немолодого вже горця на це не вистачило, а сам Андрій Козлов пересуватися і триматися на коні через хворобу не міг. Тоді сам спустився до рятувальників, повідомив людину, що гине, в горах і проводив їх до точки. А потім у лікарню пішов, щоб відвідати альпініста. Там і дізнався, у горах татарстанца залишили свої ж товариші. Крикнув від обурення: Це ж гори! Не прогулянки парком, треба розуміти. Людина могла загинути».
«ВЕРХ ТАКИХ НЕ БЕРУТЬ»
– Ми не знаходимо слів від гніву, – повідомили «КП» у Пріельбукраїнському пошуково-рятувальному загоні. – Так і передайте – ми тут обурені. Залишили одного, хворого, не повідомили нам про проблему. Зараз ці товариші (так і запишіть – у лапках товариші) кажуть, що спробували самі повернутися до нього, але не знайшли. А якби чабан пішов униз іншою стежкою? Та як вони сплять після цього? Спокійно?
Рятувальники ж розповіли, що у групі, яку човнинець зареєстрував - так належить за умовами служби порятунку в горах, він вказав лише двох. Реально народу у ній було більше. Сигнал SOS вони не подавали, про хворобу Андрія та необхідність його евакуації нікому не повідомляли. Коротше кажучи, ризикнули життям товариша. Але заради чого? Здурили? Чи просто не подумали про наслідки? Питання поки що без відповіді.
ЖИТИ БУДЕ!
- У пацієнта була сильна гіпоксія, від лежання на снігу розвинулася правостороння пневмонія, відмічені проблеми із серцем. Але загалом його стан побоювань не викликає, житиме, - розповіли медики. - Хворий отримує у Кабардино-Балкарії все необхідне лікування. Але страшно уявити, що було б якби альпініста не знайшов наш чабан.
P.S.
До самого організатора того самого екстремального походу – Олександра Бахміна, додзвонитися не вдалося – «Апарат абонента, що викликається, або вимкнений, або знаходиться поза зоною дії мережі».
Може просто йде завершальне відділення обіцяної програми – «2-денний відпочинок з лазнею на Чорному морі»?
ТИМ ЧАСОМ
Печерне селфі на виживання
- Адреналінчику треба хапати та сфотографувати це! - щоразу, збираючись у дорогу, давали один одному настанову друзі.
Цього разу пошук екстриму навів чудову четвірку до Юріївської печери (подробиці)
Ще більше матеріалів на тему: «МНС: Азбука безпеки»