Adjective [ 'xGIktIv]a
Прикметником називається частина мови, що означає ознаку предмета, особи чи явища. Воно відповідає питаннямwhat ?-який? яка? які?щодо якостей чи властивостей згадуваного об'єкта.
Прикметники в англійській мові не змінюються за числами, родами та відмінками, не мають коротких форм. Прикметники можуть змінюватися лише за ступенями порівняння. За своїм значенням вони поділяються на:
а)Якісніприкметники. Вони позначають ознаки предмета, які можуть бути властиві йому більшою чи меншою мірою, тому такі прикметники можуть мати форми ступенів порівняння. Наприклад, якісно предмети можуть відрізнятися: за розміром -largeвеликий,largerбільший, більше,largestнайбільший; за вагою -heavyважкийі т.п.;
б)Відносніприкметники. Їх значно менше, ніж якісних. Вони передають ознаки предмета, які можуть бути у предметі більшою чи меншою мірою. Тому вонине мають ступенів порівнянняі не поєднуються з прислівниками ступеня:veryдужета ін. Наприклад: позначають матеріал, з якого виготовлений предмет -woodenдерев'яний, місце дії -ruralсільський, сільськийі т.п.
Прикметники бувають прості, похідні та складові (складні). У реченні вживаються у функціївизначенняііменної частини складового присудка.
Ряд прикметників не відрізняються формою від прислівників. На відміну від прислівників слід пам'ятати, що прикметники визначаютьіменники,а прислівники -дієслово, прикметник або інше прислівник, напр.: прислівники -wellдобре;lateпізно;littleмало; прикметники: -wellхороший (про здоров'я);lateпізній;littleмаленький.
Існують прикметники, що закінчуються на- edі- ing. Про це треба знати, щоб не сплутати їх із формами минулого часу, дієприкметником, герундієм тощо. Орієнтуватися слід за їхнім місцем та ролі у реченні. Прикметники із закінченням– edзазвичай описують стан самої людини, а прикметники з– ing– враження, яке предмет (явище) справляє нею:цікавий, пугающийі т.п. Наприклад: